Геотермальні свердловини для теплових насосів

Теплові насоси (геотермальні теплові насоси) – пристрої, що забирають тепло з води чи землі (або, навпаки, віддають їм тепло).

Тепло гірських порід та підземних вод є найбільш зручним джерелом поновлюваної енергії. Породи та води, що у них містяться, на глибині 10-20 метрів мають постійну температуру, котра дорівнює середньорічній температурі місцевості (у Києві це – плюс 7 градусів за Цельсієм).

Теоретично, якщо один кінець труби укласти змійкою в грунті теплиці, а другий, зігнувши U-подібно, закопати на глибину більшу за 10 метрів, потім два кінці труби під’єднати до циркуляційної помпи та заповнити систему рідиною, то взимку можна підігріти теплицю до +7 за Цельсієм.

Для опалення будинку такої температури буде недостатньо, але її можна підвищити до +55…+60. Згадаємо про холодильник. Решітка задньої його стінки досить гаряча. Уявіть собі цей агрегат – але більш потужний та із доданими двома контурами циркуляції. Радіатор на задній стінці холодильника, що гріється у процесі роботи, через систему рідинного опалення віддає своє тепло будинку. Продукти, що охолоджуються всередині холодильника, через іншу систему рідинної циркуляції віддають свій холод у землю, і назад надходить підігрітий землею теплоносій, котрий буде знову охолоджуватися всередині агрегата. І так до нескінченності.

Ось таким є принцип переносу тепла за допомогою теплонасосу. Витрачається в процесі роботи лише електроенергія (працюють циркуляційні помпи); при тому немає потреби в поповненні робочих рідин або, тим більше, палива, якого тут немає.

Не вдаючись у тонкощі теплофізики, відзначимо, що за кліматичних умов України можна одержати 4 кіловати теплової енергії, витративши на роботу агрегату 1 кіловат енергії електричної. А в літню спеку теплонасос у реверсному режимі роботи віддасть зайве тепло в землю, тобто замінить кондиціонер.

Обмін теплом із навколишнім середовищем геотермальні теплові насоси здійснюють через відкритий або закритий контур.

Відкритий контур – це подача підземних вод зі свердловини нагору, до теплонасоса, теплообмін (плюс відбір води для господарчих потреб) та закачування охолодженої (відпрацьованої) води у той же підземний горизонт через іншу, прийомну, свердловину.

Така система ефективна за умови використання напірних водоносних горизонтів.

Закритий контур – це прокачування теплоносія по трубах у свердловині (водоймі). У процесі прокачування теплоносій забирає тепло грунту (води) або віддає їм це тепло.

А тепер поговоримо власне про геотермальні свердловини для теплових насосів.

Для підігрівання у закритому контурі рідини, що циркулює, використовують змонтовані у свердловину пластмасові труби. На нижньому кінці вони надійно з’єднані між собою, і теплоносій проходить спершу вниз, до забою, а потім піднімається вгору, до устя, нагрівається по дорозі та віддає отримане тепло у теплонасосі. Для покращення теплообміну порожнину свердловини із змонтованим у ній контуром або заливають спеціальними розчинами, або замивають глинами.

Це – схема; на практиці буває і здвоєний контур (дві труби – униз, дві – вгору), і кілька свердловин (якщо одна не забезпечує потрібної кількості теплоти).

Особливістю (і одночасно складністю) при бурінні таких свердловин є вимога повної ізоляції усіх горизонтів підземних вод, оскільки перетікання вод у нижчий горизонт є його забрудненням, а потрапляння у підземні води теплоносія може призвести до дуже серйозних екологічних наслідків.

Таким чином, буріння свердловин під теплонасоси є завданням, виконання якого вимагає високої технологічності та акуратності від виконавця.